Оскарження прилюдних торгів у кредитних та іпотечних спорах: аналіз постанови Верховного Суду у справі № 216/5506/14-ц

Фактичні обставини справи та передумови спору

Спір виник з кредитних правовідносин між позичальником, банком та майновим поручителем. У 2012 році Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу ухвалив заочне рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки — домоволодіння, яке належало ОСОБА_1, з метою погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Терра Банк».

На підставі цього рішення було відкрито виконавче провадження, накладено арешт на нерухоме майно, проведено оцінку та організовано прилюдні торги. У 2014 році спірне домоволодіння було реалізоване на публічних торгах та набуте третьою особою.

Подальша судова історія кредитної справи виявилася складною: заочне рішення, на підставі якого здійснювалось виконання, згодом було скасоване, справа неодноразово переглядалася судами різних інстанцій, а банк-кредитор був ліквідований. Саме ці обставини стали підґрунтям для нового спору — вже не з банком, а щодо законності самої реалізації предмета іпотеки.

Позиція позивача

Позивач (правонаступником якого згодом стала ОСОБА_2) обґрунтовував свої вимоги тим, що:

• Прилюдні торги були проведені з істотними порушеннями вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження».
• Він не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, оцінку майна та дату проведення прилюдних торгів.
• Початкова та подальша ціна продажу домоволодіння була істотно заниженою та не відповідала вимогам щодо мінімального порогу (90 % від оціночної вартості).
• Скасування заочного рішення суду, на підставі якого здійснювалося виконання, призвело до відпадіння правової підстави для реалізації майна.

У зв’язку з цим він вимагав визнати недійсними прилюдні торги, протокол торгів, акт реалізації предмета іпотеки, свідоцтво про право власності та застосувати реституцію шляхом повернення домоволодіння у його власність.

Фактично позивач обрав комплексний спосіб захисту, характерний для кредитних спорів у Кривому Розі, коли боржник намагається через цивільний процес поставити під сумнів наслідки завершеного виконавчого провадження.

Позиція суду першої інстанції

(Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу)

Суд першої інстанції, розглянувши справу, відмовив у задоволенні позову повністю. Основні мотиви рішення зводилися до такого.

По-перше, на момент відкриття виконавчого провадження та проведення прилюдних торгів заочне рішення суду від 05 червня 2012 року було чинним і підлягало обов’язковому виконанню. Державний виконавець не мав правових підстав відмовитись від його виконання.

По-друге, суд встановив, що:

• виконавче провадження було відкрито на підставі належного виконавчого документа;
• боржник був повідомлений про відкриття провадження та проведення оцінки майна;
• оцінка нерухомості була здійснена уповноваженим суб’єктом і не була оскаржена у встановленому законом порядку.

По-третє, суд дійшов висновку, що організатор прилюдних торгів діяв у межах укладеного договору, а кошти від реалізації майна отримала державна виконавча служба, а не приватна структура.

Суд також звернув увагу, що позивач не скористався механізмом повороту виконання рішення, передбаченим процесуальним законодавством, навіть після скасування судових рішень у кредитній справі.

Позиція апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд залишив рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу без змін, погодившись із його правовими висновками.

Апеляційна інстанція додатково зазначила, що:

• доводи про неналежне повідомлення позивача не підтверджені належними доказами;
• сама по собі подальша зміна судових рішень у кредитній справі не свідчить автоматично про незаконність вже проведених прилюдних торгів;
• поведінка позивача свідчить про несвоєчасне та вибіркове використання процесуальних засобів захисту.

Апеляційний суд також відхилив процесуальні доводи сторони позивача щодо відводу суддів та порушення права на участь у розгляді справи.

Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав рішення судів першої й апеляційної інстанцій, сформувавши низку принципових правових висновків.

1. Чинність судового рішення на момент виконання

Верховний Суд підкреслив, що ключовим є момент виконання судового рішення. Якщо на цей момент рішення є чинним і не скасованим, державний виконавець зобов’язаний вчиняти виконавчі дії.

Подальше скасування судового рішення не означає автоматичної недійсності всіх виконавчих дій, вчинених до цього.

2. Межі застосування реституції та безпідставного збагачення

Суд чітко розмежував:

• реституцію як наслідок недійсності правочину;
• повернення безпідставно набутого майна за статтею 1212 ЦК України.

Верховний Суд зазначив, що у цій справі майно було набуте третьою особою на підставі результатів прилюдних торгів, а не безпосередньо на підставі судового рішення чи виконавчого напису нотаріуса. Тому посилання на практику щодо безпідставного збагачення є некоректним.

3. Принцип заборони суперечливої поведінки

Окрему увагу Верховний Суд приділив доктрині venire contra factum proprium. Суд зазначив, що позивач, одночасно заперечуючи сам факт існування боргу і стверджуючи, що його позбавили можливості добровільно його сплатити, діє суперечливо.

Така поведінка не може бути підставою для задоволення позову у кредитному спорі.

4. Значення повороту виконання рішення

Верховний Суд прямо вказав, що у випадках скасування судових рішень належним способом захисту є подання заяви про поворот виконання, а не оскарження прилюдних торгів через багато років після їх проведення.

Значення постанови для практики криворізьких судів

Постанова у справі № 216/5506/14-ц є орієнтиром для всієї практики розгляду кредитних та іпотечних спорів у Кривому Розі. Вона демонструє стабільну позицію Верховного Суду щодо:

• захисту принципу правової визначеності;
• неприпустимості перегляду результатів виконавчого провадження без доведення істотних порушень;
• обмеження можливостей боржників використовувати цивільний процес як інструмент ревізії завершених банківських спорів.

Висновки

• Прилюдні торги, проведені на підставі чинного судового рішення, користуються презумпцією законності.
• Скасування рішення суду у кредитній справі не означає автоматичного скасування наслідків його виконання.
• Боржник зобов’язаний своєчасно використовувати передбачені законом механізми захисту, зокрема поворот виконання.
• Судова практика Кривого Рогу у банківських та кредитних спорах відповідає загальнонаціональним підходам Верховного Суду.

Ця справа є показовою для розуміння того, як суди оцінюють дії державних виконавців, організаторів прилюдних торгів та сторін кредитних зобов’язань, і чому участь фахового банківського адвоката у Кривому Розі має вирішальне значення ще на ранніх етапах спору.

Повний текст рішення читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше розборів банківських справ дивіться в розділі: Банківські справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.