Нещасний випадок на виробництві без розслідування: що дозволив суд і що заборонив Верховний Суд

1) Чому ця постанова важлива на практиці

Постанова Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 484/5574/24 — це дуже прикладне рішення для родин загиблих працівників і для роботодавців. Воно відповідає на ключове питання: що робити, якщо роботодавець роками не ініціює розслідування смертельного нещасного випадку, а Держпраці не має зареєстрованого інциденту?

Верховний Суд підтвердив:

• суд може встановити факт настання нещасного випадку (як події), якщо позасудовий механізм фактично заблокований бездіяльністю роботодавця;

але водночас чітко обмежив:

• суд не має повноважень встановлювати “пов’язаність” нещасного випадку з виробництвом — це компетенція спеціальної комісії з розслідування (позиція Великої Палати ВС).

Це означає, що позивачі можуть отримати “судовий ключ” для запуску розслідування, але не можуть у суді “замінити” комісію та наперед отримати висновок, що випадок виробничий.

2) Суть спору: що просила позивачка

Позивачка (мати загиблого працівника) звернулася до суду із вимогою встановити факт настання нещасного випадку на виробництві, який стався 30.07.2020 з її сином — працівником ТОВ «АС-АГРО».

За викладеними обставинами:

• син був офіційно прийнятий на роботу машиністом екскаватора (наказ від 10.03.2020, працював з 11.03.2020);
• 20.07.2020 керівник видав розпорядження про відрядження працівників до смт Криве Озеро (Миколаївська обл.) для робіт з реконструкції/ремонту дорожнього покриття;
• 30.07.2020 на узбіччі автодороги М-05 “Київ–Одеса” (298 км) вантажівка збила двох працівників товариства під час виконання робіт — обидва загинули;
• роботодавець не організував розслідування нещасного випадку і не повідомив Держпраці належним чином;
• паралельно було кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК України, є вирок суду, який описує подію та показання свідків.

Позивачка фактично доводила: позасудовий шлях не працює, бо розслідування не проведено, а без встановлення факту — вона позбавлена можливості реалізувати права, які випливають із законодавства про охорону праці та соціальне страхування.

3) Рішення першої та апеляційної інстанцій: повне задоволення позову

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області (22.01.2025), а згодом Миколаївський апеляційний суд (16.04.2025) позов задовольнили.

Суди встановили факт нещасного випадку, який стався 30.07.2020 з працівником ТОВ «АС-АГРО» під час виконання ним трудових обов’язків на узбіччі автодороги.

Їх логіка була проста і практична:

• доказів події достатньо (матеріали кримінального провадження, вирок, свідки, документи про прийняття на роботу і направлення на роботи);
• роботодавець не розслідував випадок понад 3 роки, тобто позивачка обґрунтовано звернулась до суду як до єдиного ефективного механізму захисту.

4) Доводи касаційної скарги роботодавця

ТОВ «АС-АГРО» у касації просило скасувати рішення і направити справу на новий розгляд. Основні аргументи:

• нібито немає належних і достатніх доказів, що загиблий у день смерті виконував трудові обов’язки як працівник товариства;
• посилання на неправильне застосування норм права без урахування висновків ВС у іншій справі;
• заяви про процесуальні порушення та питання допустимості доказів (у т.ч. посилання на ч. 6 ст. 95 ЦПК України).

5) Що сказав Верховний Суд: баланс двох підходів

5.1. Суд погодився: роботодавець зобов’язаний розслідувати

ВС навів базові норми:

• ст. 43 Конституції України (право на безпечні умови праці);
• ст. 153, 171 КЗпП України (обов’язок роботодавця забезпечувати охорону праці та розслідувати нещасні випадки);
• Закон «Про охорону праці»;
• Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування».

ВС підкреслив: обов’язок ініціювати спеціальне розслідування смертельного випадку лежить на роботодавцеві.

5.2. Суд підтвердив: факт може бути встановлений у судовому порядку

ВС послався на Порядок №337 та зазначив, що факт нещасного випадку може бути встановлено судом, після чого розслідування проводиться незалежно від дати події.

5.3. Але суд заборонив інше: “пов’язаність з виробництвом” визначає комісія

Верховний Суд зазначив, що суд не має права встановлювати виробничий характер нещасного випадку — це компетенція спеціальної комісії.

Рішення попередніх інстанцій змінено шляхом виключення висновків про пов’язаність випадку з виробництвом.

6) Що це означає для родини загиблого: які права відкриває рішення

Рішення суду відкриває можливість запуску розслідування та подальшої реалізації прав на соціальне страхування та компенсації.

7) Що це означає для роботодавців: зона ризику

Бездіяльність у розслідуванні нещасних випадків може призвести до судового втручання навіть через роки.

8) Головний підсумок

Суд може встановити факт нещасного випадку, але не має права встановлювати його виробничий характер — це робить спеціальна комісія.

Повний текст рішення Верховного Суду: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше про регресні виплати та трудові спори читай в нашому розділі: Трудові справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг