Коли спір із міською радою не розглядається в цивільному суді: позиція Верховного Суду по трудовій справі у м. Кривому Розі (справа № 215/3916/24)

Постанова Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі № 215/3916/24 є важливою для розуміння меж між цивільною та адміністративною юрисдикцією, особливо у спорах, пов’язаних із:

• веденням трудових книжок;
• діями органів місцевого самоврядування;
• вимогами про відшкодування моральної шкоди;
• реалізацією права на працю.

Ця справа наочно демонструє типову помилку позивачів: звернення не до того суду, навіть за наявності реального порушення прав.

Фабула справи

Позивач звернувся до суду з позовом до Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в якому вимагав:

• визнати протиправними дії щодо порушення порядку ведення трудових книжок;
• зобов’язати виконати Інструкцію про порядок ведення трудових книжок;
• визнати протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування;
• стягнути понад 500 000 грн моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що відповідач:

• не виконав вимоги наказів Мінпраці та Мін’юсту;
• порушив право позивача на працю;
• допустив порушення у сфері соціального страхування;
• не забезпечив належне оформлення трудових відносин.

Позиція суду першої інстанції (м. Кривий Ріг)

Тернівський районний суд відмовив у відкритті провадження, пославшись на пункт 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Ключовий висновок суду:

Спір має публічно-правовий характер, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд зазначив, що:

• відповідач є суб’єктом владних повноважень;
• спір виник у зв’язку з реалізацією управлінських функцій;
• вимоги пов’язані з виконанням нормативних актів;
• отже, спір має розглядатися в адміністративному суді.

Позиція апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд підтримав висновки першої інстанції.

Суд зазначив, що:

• характер спору визначається не формулюванням позову, а суттю правовідносин;
• позивач фактично оскаржує дії органу влади;
• вимога про моральну шкоду є похідною від публічно-правового спору.

Таким чином, апеляційний суд визнав правильним відмову у відкритті цивільного провадження.

Аргументи касаційної скарги

Позивач наполягав, що:

• спір є цивільним, оскільки стосується трудових прав;
• порушено його конституційне право на працю;
• обмеження доступу до суду суперечить статтям 8, 22, 55 Конституції України;
• відсутній висновок Верховного Суду щодо подібних правовідносин.

Також наголошувалося, що вимоги про моральну шкоду мають цивільно-правовий характер.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій — без змін.

Ключовий правовий висновок:

Якщо спір виник у зв’язку з реалізацією владних управлінських функцій суб’єктом владних повноважень, він є публічно-правовим незалежно від того, чи заявлено вимоги про відшкодування шкоди.

Юридичний аналіз позиції Верховного Суду

1. Визначальним є характер правовідносин

Суд наголосив:

• якщо орган влади діє в межах повноважень;
• якщо він реалізує управлінські функції;
• якщо особа оскаржує саме ці дії,

→ спір є адміністративним, а не цивільним.

2. Наявність вимоги про моральну шкоду не змінює юрисдикцію

Верховний Суд чітко зазначив:

Вимоги про відшкодування шкоди розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені разом із публічно-правовим спором.

Тобто:

• не можна «перетворити» адміністративну справу на цивільну лише додавши вимогу про компенсацію.

3. Цивільний суд не перевіряє законність дій органів влади

Суд наголосив:

• перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності органів влади — виключна компетенція адміністративних судів;
• цивільний суд не має права оцінювати управлінські рішення.

Цей підхід відповідає практиці Великої Палати ВС.

Чому ця справа важлива для практики Кривого Рогу

Рішення має прикладне значення для:

• працівників органів місцевого самоврядування
• осіб, які оскаржують дії чиновників
• юристів, що працюють зі спорами про працю
• осіб, які планують подавати позови про моральну шкоду

Суди Кривого Рогу фактично отримали чіткий орієнтир:

якщо спір пов’язаний із владними функціями — це адміністративна справа.

Типові помилки позивачів (на прикладі справи)

• Звернення до цивільного суду замість адміністративного
• Неправильне формулювання позовних вимог
• Спроба «обійти» адміністративну юрисдикцію через моральну шкоду
• Ігнорування статусу відповідача як суб’єкта владних повноважень

Практичний висновок

Ця справа підтверджує стабільну позицію Верховного Суду:

Юрисдикція визначається не назвою позову, а суттю правовідносин.

Якщо спір:

• виник з дій органу влади,
• пов’язаний з виконанням публічних функцій,
• стосується адміністративних рішень,

— він підлягає розгляду в адміністративному суді, навіть якщо заявлено вимоги про моральну шкоду.

Чим можуть допомогти адвокати у Кривому Розі

Юристи advokat-kryvyirih.com.ua допомагають:

• правильно визначити юрисдикцію спору;
• підготувати позов до адміністративного суду;
• сформулювати вимоги так, щоб суд не відмовив у відкритті провадження;
• оскаржити дії органів місцевого самоврядування;
• захистити право на працю та соціальні гарантії;
• підготувати правову позицію у справах про моральну шкоду.

⚖️ Правильна правова стратегія на старті справи — ключ до її успіху.

Читайте повний текст рішення: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше про трудові спори в м. Кривий Ріг: Трудові справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.