Виселення колишнього члена сім’ї власника житла: межі формального підходу та стандарти пропорційності (справа № 214/8910/20)

1. Фабула спору

Спір виник щодо трикімнатної квартири у місті Кривому Розі. Нова власниця набула право власності за договором купівлі-продажу 2019 року, однак у квартирі продовжував проживати колишній чоловік продавця, зареєстрований у житлі з 2012 року.

Позивачка звернулася до суду з вимогою усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення відповідача без надання іншого житла.

Відповідач подав зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу фіктивним.

2. Позиція позивача

• Позивачка є добросовісним набувачем житла.
• Право власності набуте законно.
• Відповідач не має речового чи зобов’язального права користування.
• Реєстрація місця проживання не створює самостійного права на житло.

3. Позиція відповідача

• Квартира придбана у період шлюбу.
• Він тривалий час фактично проживає у житлі.
• Нова власниця знала про його проживання.
• Договір купівлі-продажу має фіктивний характер.

4. Рішення суду першої інстанції (Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу)

Суд повністю задовольнив первісний позов та відмовив у зустрічному.

Суд виходив із того, що:

• позивачка є законним власником квартири;
• право користування відповідача припинилося після розірвання шлюбу;
• виселення є співмірним способом захисту права власності.

5. Позиція Дніпровського апеляційного суду

Апеляційний суд залишив рішення без змін, підтримавши формальний підхід суду першої інстанції.

6. Підхід Верховного Суду

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та змінив вектор аналізу.

Суд зазначив, що:

• перехід права власності не є автоматичною підставою для виселення;
• суди зобов’язані оцінювати пропорційність втручання у право на житло;
• потрібно застосовувати стандарти статті 8 Конвенції та практику ЄСПЛ.

7. Практика ЄСПЛ

Верховний Суд послався на рішення ЄСПЛ, які встановлюють необхідність справедливого балансу між правом власності та правом на житло.

8. Причини направлення на новий розгляд

Справу у частині виселення направлено на новий апеляційний розгляд через відсутність оцінки пропорційності та неповне дослідження обставин.

9. Оцінка зустрічного позову

Верховний Суд підтвердив законність відмови у визнанні договору купівлі-продажу фіктивним, зазначивши, що відсутні докази умислу сторін правочину.

10. Практичне значення для Кривого Рогу

• Виселення не може бути автоматичним.
• Пропорційність втручання — обов’язковий елемент аналізу.
• Формальний підхід місцевих судів коригується Верховним Судом.

Висновок

Постанова Верховного Суду у справі № 214/8910/20 підтверджує необхідність комплексного підходу до житлових спорів та обов’язок судів враховувати конвенційні стандарти захисту права на житло.

Повний текст рішення читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше розборів житлових спорів дивіться у розділі: Житлові справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.