Встановлення юридичних фактів у справах про членство в сім’ї загиблого військовослужбовця: аналіз постанови Верховного Суду у справі № 214/7675/24

Фабула спору та процесуальний контекст

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами, які за своєю суттю стосувалися сімейних правовідносин: встановлення факту окремого проживання подружжя, встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання її членом сім’ї загиблого військовослужбовця.

Юридичне значення цих вимог було очевидним — вони безпосередньо пов’язані з можливістю реалізації права на соціальні виплати, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Водночас спір неодноразово «мігрував» між різними судами та юрисдикціями, що й зумовило ключову правову проблему цієї справи.

Позиція позивача

Позивачка наполягала на тому, що:

• Фактичні сімейні відносини між нею та загиблим військовослужбовцем існували протягом тривалого часу і відповідали ознакам проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
• Шлюбні відносини між загиблим та його формальною дружиною були фактично припинені задовго до загибелі.
• Встановлення зазначених юридичних фактів є необхідним та самостійним способом захисту її прав у цивільному судочинстві.
• Позови, подані нею раніше, та позов, який став предметом касаційного розгляду, не є тотожними ані за складом сторін, ані за предметом, ані за підставами.

У касаційній скарзі позивачка акцентувала увагу на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 2 частини першої статті 186 ЦПК України, ототожнивши різні за своєю правовою природою спори.

Позиція суду першої інстанції (Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу)

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу відмовив у відкритті провадження, виходячи з таких міркувань:

• Раніше між тими ж сторонами вже розглядалася справа, пов’язана з аналогічними вимогами.
• Провадження у справі № 214/5991/22 було закрите апеляційним судом, а справу передано за юрисдикцією до адміністративного суду.
• Позивачка, погодившись із закриттям провадження, фактично обрала інший спосіб захисту — адміністративний.
• Повторне звернення з подібними вимогами суд розцінив як спробу обійти правові наслідки попереднього судового рішення.

Ключовим аргументом стала відсутність, на думку суду, самостійного правового інтересу та наявність прагнення переглянути судове рішення, ухвалене в іншій справі.

Позиція апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, фактично підтвердивши, що:

• Має місце тотожність спору.
• Повторне звернення до суду суперечить принципу правової визначеності.
• Відмова у відкритті провадження відповідає вимогам процесуального закону.

Таким чином, апеляційна інстанція не вийшла за межі аргументації, сформованої судом м. Кривого Рогу, і не здійснила самостійного аналізу предмета та підстав позову.

Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд зайняв принципово іншу позицію, яка має системне значення для подібних спорів.

1. Право на доступ до суду як базова гарантія

Суд нагадав, що право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює не лише формальну можливість звернення до суду, а й реальний доступ до правосуддя. Надмірний формалізм, за усталеною практикою ЄСПЛ, є неприпустимим, якщо він призводить до фактичного позбавлення особи судового захисту.

2. Тотожність позовів: формальний і матеріальний підхід

Верховний Суд детально зупинився на критеріях тотожності позовів, підкресливши, що:

• Позови є тотожними лише за одночасної наявності тотожних сторін, предмета та підстав.
• Нетотожність хоча б одного з цих елементів виключає можливість застосування пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України.

Порівняльний аналіз справи, яка перебувала на розгляді адміністративного суду, та справи, що стала предметом касаційного перегляду, свідчив про відмінність як предмета вимог, так і суб’єктного складу.

3. Критика підходу судів попередніх інстанцій

Верховний Суд прямо вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій:

• Не встановили належним чином правову природу спірних правовідносин.
• Формально ототожнили різні спори.
• Допустили непропорційне обмеження права на доступ до суду.

Особливу увагу було приділено тому, що суди фактично позбавили позивачку можливості захистити свої сімейні права в обраному нею цивільно-правовому способі.

Значення справи для практики криворізьких судів

Ця постанова Верховного Суду є надзвичайно показовою для аналізу судової практики саме Саксаганського та Жовтневого районних судів м. Кривого Рогу, а також для всієї апеляційної вертикалі.

Вона демонструє, що:

• Формальне застосування процесуальних норм без аналізу суті правовідносин призводить до скасування судових рішень.
• У справах сімейного характеру суд зобов’язаний виходити з реального змісту вимог, а не лише з їх формального формулювання.
• Встановлення юридичних фактів, пов’язаних із сімейними відносинами, може бути самостійним предметом цивільного спору, навіть якщо ці факти мають значення для подальшої реалізації соціальних прав.

Практичні висновки

• Розмежування юрисдикції не може здійснюватися шляхом автоматичного закриття цивільного провадження без аналізу предмета позову.
• Сімейні спори, пов’язані з встановленням фактичних шлюбних відносин, залишаються у сфері цивільного судочинства.
• Надмірний процесуальний формалізм визнається Верховним Судом порушенням права на справедливий суд.
• Судова практика Кривого Рогу потребує більш зваженого підходу до оцінки тотожності позовів.

Висновок

Постанова Верховного Суду у справі № 214/7675/24 є важливим орієнтиром для правозастосування у справах про встановлення юридичних фактів сімейного характеру. Вона підтверджує, що право на судовий захист не може бути обмежене шляхом формального тлумачення процесуальних норм, а сімейні правовідносини вимагають особливо уважного та індивідуального підходу.

Для практикуючих юристів та осіб, які шукають ефективний захист своїх прав у сімейних спорах у Кривому Розі, ця справа є яскравим прикладом того, як касаційна інстанція виправляє помилки нижчих судів та відновлює баланс між процесуальною економією і правом людини на доступ до правосуддя.

Повний текст рішення читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Розбір сімейних справ читайте в розділі: Сімейні справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг