Кривий Ріг Сімейні справи Справа № 216/300/21 ВС · 03.01.2025

Приватизоване житло подружжя, прилюдні торги та межі захисту прав одного з подружжя: аналіз постанови Верховного Суду у справі № 216/300/21

Вступ

Судові спори щодо правового режиму майна подружжя залишаються одними з найбільш складних та конфліктних у цивільному судочинстві. Особливої гостроти вони набувають у ситуаціях, коли йдеться про житло, приватизоване одним із подружжя під час шлюбу, а згодом відчужене в примусовому порядку через виконавче провадження. Саме такі обставини стали предметом розгляду у справі № 216/300/21, яка пройшла всі інстанції — від Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу до Верховного Суду. Постанова Верховного Суду від 03 січня 2025 року є показовою не лише з точки зору застосування норм Сімейного кодексу України, а й з огляду на формування сталої практики криворізьких судів у спорах щодо визнання права спільної сумісної власності на приватизоване житло. Для практикуючих юристів, а особливо для тих, хто здійснює представництво інтересів у судах Кривого Рогу у сімейних спорах, ця справа має важливе прикладне значення.

Фактичні обставини справи

Позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 1976 року. У 2007 році ОСОБА_2 приватизував квартиру, яка до цього перебувала у державному житловому фонді. У свідоцтві про право власності єдиним власником був зазначений саме ОСОБА_2.

Надалі щодо ОСОБА_2 було відкрите виконавче провадження, у межах якого квартира була арештована та реалізована з прилюдних торгів. Новим власником квартири став ОСОБА_3, який набув право власності ще у 2010 році.

Лише у 2021 році позивачка дізналася про факт реалізації квартири та звернулася до суду з позовом, у якому поєднала кілька вимог:

  • визнати прилюдні торги недійсними;
  • витребувати квартиру у нового власника;
  • визнати квартиру спільною сумісною власністю подружжя та встановити за нею право на 1/2 частку.

Позиція позивача

Позиція ОСОБА_1 ґрунтувалася на класичному для сімейних спорів аргументі: квартира була набута під час шлюбу та використовувалася як сімейне житло. Позивачка наполягала, що приватизація відбулася в інтересах усієї сім’ї, адже ордер на квартиру видавався з урахуванням усіх членів сім’ї — дружини та дітей.

Ключовим правовим аргументом касаційної скарги стало посилання на законодавче регулювання, яке існувало до 2011 року. Представник позивача зазначав, що до внесення змін до статті 61 СК України закон не містив прямої заборони визнавати приватизоване житло об’єктом спільної сумісної власності подружжя. На думку позивачки, суди мали дослідити, з якою метою квартира була приватизована та чи дійсно вона набута в інтересах сім’ї.

Також позивачка вказувала на порушення її права як співвласника, адже прилюдні торги відбулися без урахування її згоди та без належного повідомлення.

Позиція суду першої інстанції (Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу)

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні всіх позовних вимог. При цьому Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу виходив з формального, але юридично вивіреного підходу: право власності на спірну квартиру виникло у ОСОБА_2 внаслідок приватизації, а отже квартира є його особистою приватною власністю.

Суд зазначив, що позивачка не була власником або співвласником квартири, а тому не могла вважатися особою, чиї цивільні права були порушені реалізацією майна у виконавчому провадженні. Відповідно, відсутні підстави як для визнання торгів недійсними, так і для витребування майна.

Важливо, що суд першої інстанції не вийшов за межі усталеної практики криворізьких судів, які у подібних спорах орієнтуються насамперед на правовий режим майна, а не на фактичні сімейні відносини.

Позиція апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд повністю підтримав висновки суду першої інстанції. Апеляційна інстанція погодилася з тим, що приватизація житла є способом набуття права власності, який за загальним правилом формує особисту приватну власність того з подружжя, хто реалізував відповідне право.

Апеляційний суд не побачив підстав для додаткового дослідження питання «інтересів сім’ї», оскільки чинне законодавство чітко визначає правовий режим приватизованого житла. Факт проживання позивачки у квартирі не був визнаний достатнім для виникнення у неї речового права.

Таким чином, апеляційна інстанція підтвердила правову позицію, яка є типовою для розгляду сімейних спорів у судах Кривого Рогу та області.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав рішення судів попередніх інстанцій. Ключовим у мотивувальній частині постанови є детальний аналіз еволюції законодавства щодо правового режиму приватизованого житла подружжя.

Суд наголосив, що правовий режим такого житла змінювався залежно від періоду дії законодавства. Лише у проміжку з 08 лютого 2011 року по 12 червня 2012 року житло, приватизоване одним із подружжя, визнавалося об’єктом спільної сумісної власності. В інші періоди — зокрема у 2007 році, коли була приватизована спірна квартира, — таке житло належало виключно тому з подружжя, хто здійснив приватизацію.

Верховний Суд підкреслив, що реалізація майна у виконавчому провадженні не могла порушити прав позивачки, оскільки вона не мала речового права на квартиру. Суд також нагадав про межі касаційного перегляду: касаційна інстанція не уповноважена переоцінювати докази чи встановлювати нові факти.

Значення справи для практики криворізьких судів

Ця справа вкотре підтверджує сталу практику судів Кривого Рогу у спорах про поділ майна подружжя та визнання права спільної сумісної власності. Суди послідовно виходять із формального правового режиму майна, віддаючи пріоритет правовстановлюючим документам та нормам матеріального права.

Для осіб, які звертаються до суду з подібними вимогами, ця практика є сигналом про необхідність ретельної правової оцінки перспектив спору ще на досудовому етапі. Саме тому участь досвідченого сімейного адвоката у Кривому Розі, який добре орієнтується у локальній судовій практиці, має вирішальне значення.

Практичні висновки

  • Приватизоване житло, набуте одним із подружжя у період до 08.02.2011 року, за загальним правилом є його особистою приватною власністю.
  • Факт проживання іншого з подружжя або використання житла як сімейного не створює автоматичного права спільної сумісної власності.
  • Оскарження прилюдних торгів можливе лише за наявності порушеного речового права.
  • Представництво інтересів у судах Кривого Рогу у таких спорах потребує глибокого аналізу законодавчих змін та актуальної практики Верховного Суду.

Висновок

Постанова Верховного Суду у справі № 216/300/21 є логічним продовженням усталеної судової практики та підтверджує пріоритет правової визначеності над емоційними чи соціальними аргументами. Для практики сімейних спорів у Кривому Розі це рішення слугує орієнтиром як для судів, так і для сторін процесу.

Повний текст постанови Верховного Суду читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень. Аналітичний розбір криворізьких сімейних справ, що пройшли розгляд у Верховному Суді України читайте в розділі: Сімейні справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.

Потрібна допомога у сімейному спорі в Кривому Розі?

Спори щодо поділу майна подружжя та прав на житло потребують чіткої правової стратегії та глибокого аналізу судової практики. Отримайте консультацію сімейного адвоката у Кривому Розі.