Саксаганський районний суд Кривого Рогу: батьку відмовили у визначенні місця проживання дитини, бо дитина і так проживає з ним і спору немає

(постанова Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 214/6547/24)

У сімейних спорах про визначення місця проживання дитини батьки часто звертаються до суду «на випередження» — щоб закріпити фактичний стан речей і убезпечити себе від можливих конфліктів у майбутньому. Але суди не розглядають такі позови як “страховку” без наявного порушення права або реального спору.

Саме таку позицію підтверджено у справі, де Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу відмовив батькові у позові, а апеляція та Верховний Суд залишили ці рішення без змін.

Суть справи простими словами

Батько і мати були у шлюбі (2020–2023), у них є малолітній син.

Після розлучення дитина залишилася з матір’ю.

У жовтні 2023 року мати передала дитину батькові, пояснивши це тим, що йде на військову службу за контрактом.

Дитина фактично проживає з батьком, відвідує садок, умови проживання — задовільні (акт служби у справах дітей).

Батько звернувся до суду з вимогою визначити місце проживання дитини з ним.

Ключовий аргумент батька: мати нібито погрожувала «забрати дитину», а через службу не може забезпечити догляд.

Яке рішення ухвалив криворізький суд

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу (02.05.2025) відмовив у позові.

Суди встановили, що:

• мати справді проходить військову службу за контрактом (бойовий медик);
• саме вона ініціювала тимчасову зміну проживання дитини і не вимагала повернення дитини до себе на момент розгляду;
• фактично дитина проживає з батьком і продовжує проживати з ним;
• мати підтримує контакт із дитиною, приїздить у відпустках і переказує кошти на утримання.

Апеляція: рішення без змін

Дніпровський апеляційний суд (26.08.2025) залишив рішення криворізького суду без змін.

Верховний Суд: касацію залишено без задоволення

Верховний Суд (17.12.2025) підтвердив висновки нижчих інстанцій:

1) До суду можна звертатись лише за захистом порушеного/оспорюваного права

Суд прямо вказав: за ст. 4 ЦПК та ст. 15 ЦК особа звертається до суду, коли її право порушене, не визнане або оспорюється.

У цій справі суди встановили, що на момент подання позову:

• дитина вже проживала з батьком;
• мати не вимагала змінити проживання дитини;
• зустрічного позову від матері про проживання з нею не було.

Тобто суди розцінили ситуацію як відсутність реального спору на час звернення.

2) Фраза “спору немає” — це не про закриття провадження

Батько в касації посилався на практику щодо “відсутності предмета спору” і стверджував, що відповідачка заперечувала у суді.

Верховний Суд пояснив важливий нюанс:

коли суд першої інстанції зазначив, що “між батьками відсутній спір”, це у контексті означало відсутність порушення права позивача,

а не підставу для закриття провадження.

3) Спір ініційований батьком, з яким дитина і так проживає

Окремо Верховний Суд підкреслив: цей позов подав батько, хоча дитина фактично проживає з ним, а мати не ставить це під сумнів у реальній площині на час розгляду.

Практичне значення рішення для батьків у Кривому Розі

Ця справа — показова для ситуацій, коли:

• один із батьків (часто мати) тимчасово не може проживати з дитиною (служба, лікування, робота);
• дитина фактично живе з другим із батьків;
• другий з батьків хоче “закріпити” проживання через суд, але реального спору ще немає.

Висновок: “на майбутнє” суд місце проживання не визначає

Якщо інший з батьків не оспорює проживання дитини, суд може відмовити, бо немає підстав захищати право, яке фактично не порушене.

Коли позов про визначення місця проживання дитини має сенс

З практичної точки зору судовий спір зазвичай доцільний, якщо є хоча б одна з ознак:

• другий з батьків реально вимагає повернути дитину або вже намагається забрати її;
• існує письмова/офіційна переписка, заяви до поліції, органу опіки, садка/школи про “забір”;
• подано зустрічний позов або окремий позов іншим з батьків;
• є перешкоди у оформленні документів/медобслуговування/садка через відсутність рішення;
• орган опіки надав висновок із чіткою рекомендацією, але батьки не погоджуються.

Що можна зробити замість “порожнього” позову

Якщо дитина проживає з вами, але ви переживаєте за ризики:

• Зафіксуйте фактичне проживання: акт обстеження, довідка садка/школи, медичні документи, підтвердження витрат.
• Письмова домовленість між батьками (хоча б у вигляді листування/заяви).
• Звернення до органу опіки за висновком і рекомендацією.
• За наявності загроз — фіксація доказів (скріни, заяви, свідки), тоді судовий позов матиме іншу доказову базу.

Висновок

У справі № 214/6547/24 суди дійшли висновку: якщо дитина вже проживає з батьком, а мати фактично не оспорює це і не вимагає змін — позов про визначення місця проживання може бути відхилений через відсутність порушеного права на момент звернення до суду.