Договір «псевдодепозиту» між фізичними особами та межі судового формалізму: позиція Верховного Суду у справі № 214/3059/22
Постанова Верховного Суду від 19 травня 2025 року у справі № 214/3059/22, що виникла з практики Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, стала показовою для спорів між фізичними особами щодо так званих «приватних депозитів». Суд касаційної інстанції надав чіткий сигнал щодо пріоритету процесуальних гарантій навіть у складних фінансових конфліктах.
1. Фактичні обставини справи
10 лютого 2022 року між фізичними особами укладено договір № 24/2022, за яким позивач передала відповідачу 150 000 грн «вкладом (депозитом)» строком до 10 березня 2023 року.
Договором передбачалося:
- щомісячна сплата процентів у розмірі 12,05 % річних;
- підтвердження передачі коштів розпискою;
- автоматичне продовження строку дії договору.
Позивачка вважала, що такі правовідносини є фактичним залученням депозиту, а право здійснювати таку діяльність мають виключно банки або фінансові установи з ліцензією.
2. Позиція суду першої інстанції (Кривий Ріг)
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу заочним рішенням від 18.01.2024 відмовив у задоволенні позову.
Суд дійшов висновку, що:
- правова природа договору відповідає договору позики;
- сторони є фізичними особами;
- ліцензування такої угоди законом не передбачене;
- підстав для визнання договору недійсним немає.
3. Позиція апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 16.04.2024 скасував рішення та задовольнив позов.
Апеляційний суд виходив із того, що:
- умови договору більше відповідають банківському вкладу, ніж позиці;
- залучення коштів із обов’язком їх повернення є фінансовою діяльністю;
- відсутність спеціального статусу у відповідача порушує імперативні норми закону.
4. Аргументи касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідачка наголосила на істотних процесуальних порушеннях.
Ключовим аргументом стало неналежне повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді, зокрема направлення повідомлення через месенджер Viber без письмової згоди сторони.
5. Позиція Верховного Суду
Ключовий висновок:
Розгляд справи за відсутності учасника, належним чином не повідомленого про судове засідання, є істотним порушенням процесуального закону та підставою для скасування рішення.
Верховний Суд постановою від 19.05.2025 скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Суд наголосив, що повідомлення через месенджери можливе лише за наявності письмової згоди учасника процесу. Довідка про доставку повідомлення у Viber без такої згоди не є належним доказом повідомлення.
6. Значення справи для практики судів Кривого Рогу
Ця справа має принципове значення, оскільки:
✔ підкреслює безумовний пріоритет процесуальних гарантій
✔ окреслює межі судового формалізму
✔ демонструє важливість належного повідомлення сторін
✔ впливає на практику розгляду банківських спорів у Кривому Розі
7. Висновки
🔹 Навіть складний матеріально-правовий спір не може розглядатися з порушенням процесуальних гарантій.
🔹 Належне повідомлення сторони є обов’язковою умовою справедливого суду.
🔹 Верховний Суд поставив чітку межу судовому активізму апеляційних інстанцій.
🔹 Процесуальна форма має вирішальне значення для законності рішення.
8. Як може допомогти адвокат Кривий Ріг у подібних справах
- аналіз правової природи договорів між фізичними особами;
- оцінка ризиків визнання угоди недійсною;
- контроль процесуальних гарантій на всіх стадіях розгляду;
- представництво інтересів у судах Кривого Рогу та в касації;
- захист у банківських та фінансових спорах.
Повний текст рішення доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень: Читати повний текст рішення.
Більше практики банківських спорів читайте в розділі: Банківські справи Кривий Ріг – Адвокат Кривий Ріг.