Банківський спір щодо незаконних транзакцій: позиції судів та висновки Верховного Суду у справі № 214/8479/23 (практика судів м. Кривого Рогу)

Фактичні обставини справи

Позивачка ОСОБА_1 є клієнткою АТ КБ «ПриватБанк» та користувалася двома платіжними картками: основною дебетовою та універсальною кредитною. У ніч з 01 на 02 грудня 2022 року з її рахунків було здійснено низку фінансових операцій через систему інтернет-банкінгу «Приват24», у результаті чого загальна сума списань склала понад 45 тисяч гривень.

Ключовим моментом є те, що частину транзакцій позивачка відхилила, частину — взагалі не підтверджувала, а після першого ж повідомлення оперативно звернулася на гарячу лінію банку з вимогою заблокувати картку. Незважаючи на це, з кредитної картки було списано кошти без будь-яких сповіщень. Банк визнав частину операцій незаконними та повернув частину коштів, однак відмовився компенсувати залишок у сумі 22 564,10 грн.

Саме ця сума стала предметом судового спору, який розглядався судами трьох інстанцій.

Позиція позивачки

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 наполягала на тому, що:

• Вона не передавала третім особам ПІН-код, CVV-код чи будь-яку іншу конфіденційну інформацію.
• Підтвердження операцій з кредитної картки взагалі не надходили.
• Вона діяла добросовісно та негайно повідомила банк про підозрілі транзакції.
• Банк не довів її вини або недбалості.
• Як споживач банківських послуг, вона користується спеціальним правовим захистом, передбаченим Законом України «Про захист прав споживачів».

Окремо у касаційній скарзі позивачка наголосила на процесуальних порушеннях з боку апеляційного суду, зокрема — на неправомірному прийнятті нового доказу та безпідставному стягненні з неї судового збору, від якого вона як споживач звільнена законом.

Рішення суду першої інстанції: підхід Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу зайняв чітку про-споживчу позицію, що є характерним для частини практики криворізьких судів у банківських спорах.

Суд дійшов висновку, що:

• банк не надав належних та допустимих доказів того, що саме дії або бездіяльність позивачки сприяли незаконному списанню коштів;
• транзакції були здійснені без використання ПІН-коду або інших даних, які клієнт зазвичай вводить самостійно;
• позивачка діяла сумлінно та оперативно повідомила банк про інцидент.

На цій підставі суд визнав транзакції незаконними та зобов’язав банк відновити на рахунку позивачки повну суму неповернених коштів. Такий підхід повністю відповідає концепції підвищеного стандарту відповідальності банку як професійного учасника фінансового ринку.

Позиція апеляційного суду: зміна вектора відповідальності

Дніпровський апеляційний суд кардинально змінив оцінку справи. Скасовуючи рішення Саксаганського районного суду, апеляційна інстанція поклала акцент на:

• порушення позивачкою Умов та Правил надання банківських послуг;
• її власну недбалість;
• відсутність доведеного причинно-наслідкового зв’язку між діями банку та збитками.

Апеляційний суд дійшов висновку, що саме клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені з використанням засобів ідентифікації, а банк не може відповідати за наслідки шахрайських дій, якщо не доведено його провину.

Додатково суд стягнув із позивачки судовий збір за апеляційний перегляд справи, фактично ігноруючи її статус споживача банківських послуг.

Касаційний перегляд: межі та фокус Верховного Суду

Верховний Суд розглядав справу у вузьких межах, визначених статтею 400 ЦПК України. Суд одразу зазначив, що не має повноважень повторно оцінювати фактичні обставини справи або докази щодо самих транзакцій.

Ключовим стало питання правильності застосування норм матеріального права, а саме:

• статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»;
• статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, Верховний Суд зосередився виключно на питанні судового збору, що має принципове значення для всієї банківської практики.

Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд чітко підтвердив усталену правову позицію, сформульовану ще Великою Палатою Верховного Суду у 2018 році: споживачі звільняються від сплати судового збору не лише при поданні позову, а й на всіх наступних стадіях судового процесу.

Суд наголосив, що:

• Закон України «Про захист прав споживачів» є спеціальним законом;
• його норми мають пріоритет у сфері захисту прав клієнтів банків;
• відсутність прямої згадки про споживачів у Законі «Про судовий збір» не скасовує дії спеціальної норми.

Окремо Верховний Суд підкреслив, що банківські послуги прямо підпадають під поняття «продукції» у розумінні Закону «Про захист прав споживачів».

Результат касаційного розгляду

У результаті Верховний Суд:

• залишив у силі постанову апеляційного суду в частині відмови у позові;
• змінив постанову апеляційного суду в частині судового збору;
• визнав безпідставним стягнення з позивачки 4 026 грн;
• зобов’язав компенсувати цю суму банку за рахунок держави.

Таким чином, хоча позивачка не відновила свої майнові права у повному обсязі, вона отримала важливий процесуальний захист як споживач.

Значення справи для практики криворізьких судів

Ця справа наочно демонструє, що:

• Суд першої інстанції у Кривому Розі може займати активну позицію на захист споживача.
• Апеляційна інстанція схильна суворіше оцінювати поведінку клієнта банку.
• Для практикуючих юристів це означає, що банківські спори потребують ретельної підготовки саме на першій інстанції, з фокусом на доказування відсутності вини клієнта.

Висновки для клієнтів і юристів

Практика у справі № 214/8479/23 є особливо корисною для осіб, які стикаються з несанкціонованими списаннями коштів. Вона підтверджує, що:

• банк не може автоматично перекладати відповідальність на клієнта;
• статус споживача забезпечує реальні процесуальні пільги;
• правильна правова позиція та своєчасне звернення до суду мають вирішальне значення.

Саме тому у складних банківських конфліктах важливо звертатися до фахівців, які мають досвід роботи з практикою криворізьких судів та розуміють актуальні підходи Верховного Суду у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг.

Повний текст постанови ВСУ читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень

Більше розборів банківських справ дивись в розділі: Банківські справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.