Позбавлення батьківських прав: позиція Верховного Суду та практика судів Кривого Рогу
Справи про позбавлення батьківських прав є одними з найскладніших у цивільному судочинстві, оскільки стосуються не лише прав дорослих, а насамперед – інтересів дитини, які мають безумовний пріоритет відповідно до Конституції України, Сімейного кодексу та міжнародних стандартів.
Постанова Верховного Суду у справі № 212/4342/23, ухвалена 8 жовтня 2025 року, має важливе практичне значення для судової практики м. Кривого Рогу, оскільки демонструє підхід до оцінки доказів у справах про позбавлення батьківських прав, межі розсуду апеляційного суду та значення висновків органу опіки й піклування.
Суть спору
Позов було подано бабусею та вітчимом дитини з вимогою:
- позбавити батька батьківських прав;
- у зв’язку з фактичним невиконанням ним батьківських обов’язків;
- повною відсутністю участі у вихованні дитини;
- несплатою аліментів;
- відсутністю турботи про дитину з інвалідністю;
- повною самоусуненістю після смерті матері дитини.
Дитина з малолітнього віку має тяжкі захворювання, потребує постійного догляду, медичної допомоги, спеціального навчання та реабілітації. Фактично всі ці функції виконували бабуся та вітчим.
Рішення суду першої інстанції (Кривий Ріг)
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що:
- батько тривалий час не спілкувався з дитиною;
- не брав участі у лікуванні та вихованні;
- не надавав матеріальної допомоги;
- не цікавився станом дитини після смерті матері;
- не підтримував жодного зв’язку з донькою;
- не проявляв ініціативи у відновленні стосунків.
Суд також врахував:
- висновок органу опіки та піклування;
- показання дитини, яка не бажала спілкуватися з батьком;
- медичні документи;
- інформацію про несплату аліментів.
У зв’язку з цим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позбавлення батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини.
Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду та відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що:
- батько заперечує проти позбавлення прав;
- він нібито намагається налагодити стосунки з дитиною;
- сам факт заперечення проти позову свідчить про наявність інтересу до дитини;
- позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.
Фактично апеляційний суд поставив формальну позицію відповідача вище за реальні інтереси дитини.
Правова оцінка Верховного Суду
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, визнавши допущені істотні порушення норм матеріального та процесуального права.
1. Пріоритет інтересів дитини
Суд наголосив, що:
інтереси дитини мають перевагу над формальними правами батьків.
Цей підхід відповідає:
- статті 3 Конвенції про права дитини;
- статті 51 Конституції України;
- статтям 7, 141, 150, 164 СК України;
- практиці ЄСПЛ.
2. Формальне заперечення — не доказ належного батьківства
Верховний Суд прямо зазначив:
сам факт заперечення відповідачем проти позову не свідчить про його реальну участь у вихованні дитини.
Суд підкреслив, що оцінюється не декларація намірів, а реальні дії:
- участь у лікуванні;
- спілкування;
- матеріальна підтримка;
- психологічна присутність;
- турбота про розвиток.
У цій справі таких дій не було доведено.
Значення висновку органу опіки
Окрему увагу Верховний Суд звернув на те, що апеляційний суд безпідставно проігнорував висновок органу опіки та піклування.
Висновок містив чітке обґрунтування доцільності позбавлення батьківських прав, з урахуванням:
- умов проживання дитини;
- стану здоров’я;
- поведінки батька;
- позиції самої дитини.
Суд зазначив, що:
відхилення такого висновку можливе лише за умови належної мотивації, якої апеляційний суд не навів.
Думка дитини як ключовий фактор
Верховний Суд підкреслив важливу позицію:
дитина має право бути вислуханою у справах, що стосуються її життя.
У цій справі дитина:
- чітко висловила небажання спілкуватися з батьком;
- повідомила про відсутність турботи;
- підтвердила, що фактично виховується бабусею та вітчимом.
Ігнорування цієї позиції судом апеляційної інстанції було визнано істотним порушенням.
Помилки апеляційного суду
- Формальний підхід до оцінки доказів.
- Ігнорування висновку органу опіки.
- Відсутність аналізу поведінки батька.
- Неврахування інтересів дитини.
- Порушення стандартів ЄСПЛ.
- Неповне з’ясування обставин справи.
Значення постанови для практики судів Кривого Рогу
Це рішення має важливе практичне значення, оскільки:
- підтверджує, що позбавлення батьківських прав — допустиме, якщо воно відповідає інтересам дитини;
- встановлює чіткі критерії оцінки поведінки батька;
- наголошує на обов’язковості аналізу доказів у сукупності;
- унеможливлює формальний підхід апеляційних судів;
- захищає дітей у складних сімейних ситуаціях.
Висновки
- Позбавлення батьківських прав є крайнім, але допустимим заходом.
- Формальне бажання батька не дорівнює виконанню батьківських обов’язків.
- Інтереси дитини мають абсолютний пріоритет.
- Суд зобов’язаний аналізувати реальну поведінку, а не декларації.
- Висновок органу опіки має істотну доказову силу.
- Апеляційні суди не можуть ігнорувати позицію дитини.
Чим можуть допомогти адвокати у Кривому Розі
Фахівці advokat-kryvyirih.com.ua надають правову допомогу у справах щодо:
- позбавлення та поновлення батьківських прав;
- захисту прав дітей;
- представництва в судах першої та апеляційної інстанції;
- підготовки доказової бази;
- взаємодії з органами опіки та піклування;
- супроводу складних сімейних спорів.
Якщо справа стосується долі дитини — важливо діяти професійно та вчасно.
Повний текст рішення читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.
Більше про встановлення фактів спільного проживання читайте в розборах адвоката Кривий Ріг: Cімейні справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.
Потрібна безкоштовна консультація у Кривому Розі?
У подібних справах важливо правильно визначити: який спосіб захисту обрати; чи є спір про право; кого залучати відповідачем; які докази мають юридичну силу; як підготувати позов щодо соціальних виплат.
