Право на апеляційний перегляд не може бути формальністю: аналіз рішення Верховного Суду у справі з практики Кривого Рогу

1. Загальний контекст справи

Судова практика у справах про стягнення кредитної заборгованості нерідко виходить за межі суто фінансових спорів та торкається фундаментальних процесуальних гарантій — права на справедливий суд, доступу до правосуддя та можливості ефективного оскарження судових рішень.

Постанова Верховного Суду від 13 серпня 2025 року у справі № 2-814/10, що виникла з практики Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, є показовою саме з точки зору захисту процесуальних прав особи, яка тривалий час не знала про існування судового рішення, ухваленого щодо неї.

Це рішення має особливе значення для практики, оскільки стосується:

• відновлення доступу до апеляційного перегляду;
• оцінки наслідків втрати судової справи;
• застосування строків апеляційного оскарження;
• тлумачення принципу правової визначеності;
• дотримання стандартів статті 6 Конвенції про захист прав людини.

2. Історія справи: як виник спір

У 2010 році ВАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до фізичної особи про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 1 березня 2010 року позов було задоволено. З відповідача стягнуто:

• понад 173 000 грн заборгованості;
• судові витрати;
• державне мито.

У 2013 році суд поновив банку строк для пред’явлення виконавчого листа та видав його повторно.

При цьому:

• матеріали справи згодом були знищені у зв’язку із закінченням строку зберігання;
• відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд заяви;
• доказів вручення судових повісток не збереглося.

3. Спроба апеляційного оскарження через багато років

Лише у 2023 році відповідач дізнався про існування судового рішення та виконавчих дій щодо нього. Його представник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 2013 року.

Однак апеляційний суд:

• відмовив у відкритті апеляційного провадження;
• послався на пропуск понад 9 років строку на оскарження;
• зазначив, що справа була знищена;
• вказав на неможливість її відновлення.

Фактично апеляційний суд поставив формальну перепону для розгляду справи по суті.

4. Позиція Верховного Суду: принциповий перелом

Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та визнав її незаконною.

Ключовий висновок:

Неможливість відновлення справи та сплив строку не можуть бути підставою для відмови в апеляційному перегляді, якщо особа не була повідомлена про розгляд справи.

5. Правова логіка Верховного Суду

5.1. Пріоритет права на доступ до суду

Суд наголосив, що:

• право на апеляційний перегляд є складовою права на справедливий суд;
• стаття 6 Конвенції гарантує не формальну, а реальну можливість захисту;
• особа не може бути позбавлена права на суд лише через процесуальні формальності.

5.2. Процесуальні строки не є абсолютними

Верховний Суд звернув увагу, що:

• процесуальні строки служать правовій визначеності;
• але вони не можуть застосовуватись механічно;
• особливо у випадках, коли особа не була повідомлена про судовий розгляд.

Суд прямо послався на практику ЄСПЛ, зокрема у справах:

• DIYA 97 v. Ukraine
• Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine
• Alimentaria Sanders S.A. v. Spain

6. Чому апеляційний суд помилився

Верховний Суд встановив одразу кілька істотних порушень:

1. Відсутність доказів повідомлення відповідача

• немає підтвердження вручення повісток;
• немає доказів участі відповідача;
• немає доказів, що він знав про справу.

2. Порушення вимог ЦПК щодо виклику сторін

На момент ухвалення рішення у 2013 році:

• суд зобов’язаний був повідомити сторін;
• розгляд заяви про поновлення строку відбувався з викликом сторін;
• цього зроблено не було.

3. Формальне застосування строків

• апеляційний суд не оцінив причини пропуску строку;
• не перевірив, чи був заявник обізнаний про справу;
• не врахував положення статті 358 ЦПК України.

7. Висновок Верховного Суду

Суд дійшов чіткого висновку:

✔ апеляційний суд неправильно застосував процесуальне право;
✔ особу не було повідомлено про розгляд справи;
✔ відмова у відкритті апеляції порушує статтю 6 Конвенції;
✔ справа має бути повернута для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

У результаті:

➡ ухвалу апеляційного суду скасовано;
➡ справу передано на новий розгляд;
➡ поновлено право особи на апеляційний перегляд.

8. Практичне значення рішення

🔹 Для боржників

• Навіть старі судові рішення можуть бути оскаржені;
• Якщо особу не повідомляли — строк може бути поновлений;
• Виконавче провадження не означає законність рішення.

🔹 Для банків

• Наявність рішення не гарантує його «імунітет»;
• Порушення процедури повідомлення — серйозний ризик;
• Судова практика стає більш критичною до формального підходу.

🔹 Для юристів

• Важливо перевіряти спосіб повідомлення сторін;
• Необхідно аналізувати архівні матеріали;
• Можна відновлювати навіть «старі» справи.

9. Висновки

✔ Право на апеляцію є складовою права на справедливий суд.
✔ Особа не може бути позбавлена цього права через формальності.
✔ Суд зобов’язаний перевіряти факт належного повідомлення.
✔ Строки не можуть застосовуватися механічно.
✔ Верховний Суд чітко став на захист доступу до правосуддя.

10. Чим можуть допомогти адвокати у подібних справах

Юристи advokat-kryvyirih.com.ua, які працюють із кредитними та виконавчими спорами, можуть:

• перевірити законність старих судових рішень;
• встановити, чи було належне повідомлення;
• підготувати апеляційну або касаційну скаргу;
• ініціювати відновлення провадження;
• захистити від незаконного стягнення;
• оскаржити дії виконавчої служби.

Справи, які здаються «безнадійними», часто мають процесуальні порушення, що дають шанс на захист.

Повний текст рішення читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше про практику розгляду банківських справ в Кривому Розі читайте в розділі: Банківські справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.