трудове право моральна шкода виробнича травма Верховний Суд Кривий Ріг

Відшкодування моральної шкоди у разі загибелі працівника на виробництві: практика криворізьких судів та позиція Верховного Суду

(аналіз постанови ВС від 22 жовтня 2025 року у справі № 212/3749/24)

1. Загальний контекст справи

Справи про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві, займають особливе місце у судовій практиці. Особливо це стосується Кривого Рогу та промислового регіону загалом, де значна частина виробництв пов’язана з джерелами підвищеної небезпеки — залізничним транспортом, гірничими роботами, кар’єрами, металургійними об’єктами.

Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 212/3749/24 стала логічним продовженням та узагальненням практики криворізьких судів, які вже неодноразово ставали на захист родичів загиблих працівників.

2. Фактичні обставини справи

Позивач — батько загиблого працівника — звернувся до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Його син працював монтером колії у ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» і загинув під час виконання робіт на території ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПІВНГЗК) унаслідок наїзду залізничного складу.

За результатами спеціального розслідування:

  • подія визнана нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом;
  • складено акт Н-1/П;
  • встановлено, що загибель настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
  • рухомий склад належав саме ПрАТ «ПІВНГЗК»;

Позивач обґрунтував вимоги тим, що:

  • втратив сина;
  • зазнав глибоких моральних страждань;
  • залишився без моральної та фізичної підтримки;
  • перебуває у похилому віці.

3. Позиція суду першої інстанції (Кривий Ріг)

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу відмовив у задоволенні позову, пославшись на те, що:

  • позивач нібито не довів родинні відносини;
  • загиблий перебував у трудових відносинах з іншим підприємством;
  • відсутні підстави для покладення відповідальності на ПрАТ «ПІВНГЗК».

Такий підхід є типовим для першої інстанції у справах цієї категорії, коли суд формально підходить до питання відповідальності.

4. Позиція апеляційного суду: перелом у справі

Дніпровський апеляційний суд (у межах апеляційного округу, до якого належать суди Кривого Рогу) зайняв принципово іншу позицію, яка згодом була підтримана Верховним Судом.

Апеляційний суд встановив:

  • факт родинних відносин підтверджений;
  • смерть настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
  • джерело небезпеки перебувало у володінні ПрАТ «ПІВНГЗК»;
  • саме це підприємство несе цивільно-правову відповідальність.

Суд стягнув з ПрАТ «ПІВНГЗК» 350 000 грн моральної шкоди.

5. Позиція Верховного Суду: ключові правові висновки

5.1. Відповідальність не залежить від трудових відносин

Верховний Суд прямо зазначив:

Вирішальним є не те, у кого потерпілий перебував у трудових відносинах, а хто є власником джерела підвищеної небезпеки.

Це особливо важливо для Кривого Рогу, де поширена практика залучення підрядників, субпідрядників та аутсорсингових компаній.

5.2. Джерело підвищеної небезпеки = безвинна відповідальність

Суд підтвердив застосування статей 1167 та 1187 ЦК України:

  • відповідальність настає незалежно від вини;
  • достатньо факту, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки;
  • звільнення можливе лише у разі:
  • умислу потерпілого;
  • або непереборної сили.

У цій справі таких обставин не встановлено.

5.3. Власник джерела небезпеки — належний відповідач

Суд підтвердив усталену практику:

  • тепловоз → джерело підвищеної небезпеки;
  • власник тепловоза → відповідальний;
  • працівники іншого підприємства → не змінюють суб’єкта відповідальності.

Це надзвичайно важливий висновок для справ, пов’язаних із:

  • промисловими підприємствами;
  • кар’єрами;
  • залізничною інфраструктурою;
  • шахтами та комбінатами.

6. Моральна шкода: підхід суду

Верховний Суд підтвердив:

  • смерть дитини автоматично спричиняє моральні страждання;
  • їх не потрібно додатково доводити;
  • компенсація має бути реальною, а не символічною.

Суд врахував:

  • глибину переживань;
  • втрату сина;
  • вік батька;
  • порушення звичного укладу життя;
  • принципи розумності та справедливості.

Сума 350 000 грн визнана обґрунтованою та співмірною.

7. Значення рішення для практики Кривого Рогу

  • підтверджує відповідальність великих промислових підприємств
  • захищає права родичів загиблих працівників
  • унеможливлює перекладання відповідальності на підрядників
  • формує стабільну судову практику
  • може бути використане як зразок у подібних спорах

8. Висновок

Верховний Суд остаточно підтвердив:

  • смерть працівника на виробництві — підстава для компенсації моральної шкоди;
  • відповідальність несе власник джерела підвищеної небезпеки;
  • трудові відносини не мають вирішального значення;
  • сума компенсації визначається з урахуванням реальних страждань;
  • практика криворізьких судів у цій категорії справ є стабільною та узгодженою з позицією Верховного Суду.

Повний текст рішення Верховного Суду: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше про регресні виплати та трудові спори читай в нашому розділі: Трудові справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг

Розбір рішення Верховного Суду про стягнення моральної шкоди завданої травмою на виробництві читай також в нашій статті: Кейс. Трудові справи: моральна шкода виробнича травма Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг

Потрібна безкоштовна консультація у Кривому Розі?

У справах щодо загибелі працівників на виробництві важливо правильно визначити відповідача та обрати ефективну правову позицію.