Відсторонення працівника від роботи через відсутність щеплення проти COVID-19: аналіз практики криворізьких судів та позиції Верховного Суду

Ця справа має практичне значення для всіх, хто стикається з трудовими спорами, пов’язаними з відстороненням від роботи, та для фахівців, які здійснюють представництво інтересів в судах у Кривому Розі.

2. Фактичні обставини справи

Позивач ОСОБА_1 працював електромонтером тягової підстанції 4-го розряду Саксаганського куща тягових підстанцій Криворізької дистанції електропостачання регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

У грудні 2021 року роботодавець повідомив працівника про необхідність проходження обов’язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 або надання медичного висновку щодо наявності протипоказань. У зв’язку з ненаданням таких документів наказом від 09 грудня 2021 року № 172/ОС позивача було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до моменту вакцинації або подання медичного висновку.

Саме цей наказ і став предметом судового оскарження.

3. Позиція позивача

Позивач, звертаючись до суду у грудні 2021 року, сформулював комплексні позовні вимоги:

• визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення від роботи;
• стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
• відшкодувати моральну шкоду;
• зобов’язати роботодавця сплатити страхові внески та зарахувати період відсторонення до трудового стажу.

Ключовими аргументами позивача були такі:

Порушення конституційного права на працю. Позивач посилався на статті 43 та 64 Конституції України, зазначаючи, що обмеження права на працю можливе лише в умовах воєнного або надзвичайного стану, які на момент видання наказу відсутні.

Підзаконний характер нормативної бази. На думку позивача, пункт 41-6 постанови КМУ № 1236 не може обмежувати конституційне право на працю, оскільки є підзаконним актом.

Відсутність індивідуальної оцінки. Роботодавець не довів, що виконання трудових обов’язків електромонтера створювало реальну загрозу поширення COVID-19 серед інших працівників.

Моральна шкода. Незаконне відсторонення призвело до втрати засобів існування, психологічної напруги та порушення звичних життєвих зв’язків.

Таким чином, позиція позивача була зосереджена не на запереченні законності вакцинації як такої, а на непропорційності обраного роботодавцем заходу.

4. Позиція суду першої інстанції (Тернівський районний суд м. Кривого Рогу)

Рішенням від 20 травня 2025 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу позов задовольнив у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов таких ключових висновків:

• Відсторонення позивача не супроводжувалося жодною індивідуальною оцінкою характеру його трудових обов’язків.
• Роботодавець не довів, що саме цей працівник створював підвищену епідеміологічну загрозу.
• Не було з’ясовано можливість застосування менш суворих заходів, таких як тимчасове переведення, дистанційна або надомна робота.
• Відсторонення без збереження заробітної плати є серйозним втручанням у право на працю та має відповідати принципу пропорційності.

Суд визнав наказ про відсторонення незаконним, стягнув середній заробіток за період з 09 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року та відшкодував моральну шкоду.

Це рішення є показовим прикладом криворізької судової практики, орієнтованої на захист трудових прав працівника навіть у складних умовах пандемії.

5. Позиція апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд постановою від 05 серпня 2025 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд акцентував увагу на тому, що:

• роботодавець не довів неможливість застосування альтернативних заходів;
• формальне посилання на Перелік № 2153 не звільняє від обов’язку оцінити реальні умови праці конкретного працівника;
• суд першої інстанції правильно застосував принцип пропорційності.

6. Аргументи касаційної скарги АТ «Укрзалізниця»

У касаційній скарзі відповідач наполягав на скасуванні рішень попередніх інстанцій, посилаючись на:

• неправильне застосування норм матеріального права;
• неврахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду;
• відсутність у позивача медичних протипоказань до вакцинації;
• загрозу для інших працівників у разі допуску невакцинованого працівника до роботи;
• необґрунтованість стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.

Фактично касаційна скарга була спрямована на переоцінку встановлених судами обставин.

7. Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтвердив законність рішень судів м. Кривого Рогу та апеляційної інстанції.

Ключові правові висновки Верховного Суду полягають у такому:

• Відсторонення від роботи через відмову від вакцинації загалом передбачене законом, однак його застосування повинно відповідати принципу пропорційності.
• Сам факт включення підприємства до Переліку № 83 не є достатньою підставою для автоматичного відсторонення всіх працівників без індивідуальної оцінки.
• При вирішенні питання про законність відсторонення суди повинні враховувати: кількість соціальних контактів працівника; умови праці; можливість дистанційної або надомної роботи; реальну загрозу поширення інфекції.
• Відсторонення позивача було здійснено лише з формальних підстав, без доведення нагальної необхідності такого втручання.
• Незаконне відсторонення тягне за собою обов’язок виплати середнього заробітку та можливість відшкодування моральної шкоди.

8. Значення постанови для криворізької судової практики

Ця справа є ще одним підтвердженням того, що криворізькі суди формують послідовну практику у трудових спорах, орієнтовану на баланс між інтересами роботодавця та правами працівника.

Для юристів і адвокатів, які працюють із трудовими спорами, ця постанова є надійним орієнтиром при побудові правової позиції та здійсненні представництва інтересів в судах Кривого Рогу.

9. Висновки

Постанова Верховного Суду від 26 січня 2026 року у справі № 215/8417/21 остаточно закріпила важливий підхід: відсторонення працівника від роботи є крайнім заходом, який допустимий лише за умови доведеної нагальної необхідності та після індивідуальної оцінки конкретних трудових функцій.

Для практики трудових спорів це означає, що формальний підхід роботодавця без аналізу реальних ризиків не витримує судового контролю. Саме такий підхід дедалі частіше підтримують суди першої інстанції у Кривому Розі, апеляційні суди та Верховний Суд.

Повний текст рішення ВСУ читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше розбір криворізьких трудових кейсів дивіться в розділі: Трудові справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.