Оскарження державного акта на землю та межі судового захисту: аналіз практики криворізьких судів у світлі позиції Верховного Суду

1. Вступ: земельні спори як одна з найскладніших категорій цивільних справ

Земельні спори традиційно належать до найбільш складних і конфліктних категорій цивільних справ. Їх особливість полягає у поєднанні приватноправових та публічно-правових елементів, тривалості правовідносин, а також у значному часовому розриві між виникненням права та його оскарженням. Саме тому практика судів, зокрема Верховного Суду, відіграє ключову роль у формуванні передбачуваного підходу до захисту прав власників та землекористувачів.

Постанова Верховного Суду від 28 липня 2025 року у справі № 215/95/15-ц є показовою з точки зору того, які саме порушення можуть бути підставою для визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, а які — ні. Особливої уваги заслуговує той факт, що спір виник та розглядався судами м. Кривого Рогу, що дозволяє говорити про сформовану локальну судову практику, яка пройшла повний шлях судового контролю — від районного суду до Верховного Суду.

2. Фактичні обставини спору та передумови конфлікту

Позов було подано ще у січні 2015 року. Позивачами виступили кілька осіб — співвласники житлових приміщень у будинку, розташованому поруч із земельною ділянкою, на яку у 2000 році було видано державний акт на право приватної власності іншій особі.

Суть конфлікту зводилася до того, що, на думку позивачів, передача земельної ділянки у приватну власність відповідачці відбулася з порушенням їхніх прав як суміжних землекористувачів. Особливої гостроти спору надав той факт, що у 2015 році відповідачка встановила суцільний металевий паркан, який, за твердженням позивачів, фактично заблокував прохід та проїзд до їхніх квартир, у тому числі унеможливив доступ екстрених служб.

Таким чином, спір поєднував у собі вимоги про визнання недійсним державного акта та негаторні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, що є типовим для складних земельних спорів, з якими стикається земельний адвокат у Кривому Розі.

3. Позиція позивачів: акцент на порушенні прав та соціальній значущості спору

Позивачі наполягали на тому, що:

• Передача земельної ділянки у приватну власність відповідачці відбулася з порушенням встановленого порядку, без належного врахування інтересів суміжних землекористувачів.
• Межі земельної ділянки фактично перекрили історично сформований прохід і проїзд до їхнього житла.
• Встановлення паркану створило реальні перешкоди для користування майном, у тому числі для осіб з інвалідністю та людей похилого віку.
• Сам факт існування альтернативного проїзду, на думку позивачів, не компенсує втрату доступу, який існував раніше та був необхідним з огляду на особливості забудови.

Позивачі також посилалися на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, намагаючись довести, що навіть формально законний акт може бути скасований, якщо він порушує права інших осіб.

4. Рішення суду першої інстанції: захист порушеного права як пріоритет

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у рішенні від 02 листопада 2020 року повністю підтримав позицію позивачів. Суд визнав державний акт на право приватної власності на землю недійсним та зобов’язав відповідачку усунути перешкоди у користуванні майном шляхом знесення паркану.

Мотивація місцевого суду базувалася на таких ключових тезах:

• орган місцевого самоврядування при прийнятті рішень про передачу земельної ділянки не забезпечив належний баланс інтересів;
• фактичне користування земельною ділянкою призвело до порушення прав інших співвласників;
• усунення перешкод у користуванні є ефективним способом захисту цивільного права.

Це рішення відображає підхід, який досить часто застосовувався судами першої інстанції у Кривому Розі: пріоритет фактичного порушення прав над формальною законністю акта.

5. Позиція апеляційного суду: формальна законність та межі судового втручання

Дніпровський апеляційний суд зайняв принципово іншу позицію. У постанові від 05 квітня 2023 року апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Апеляція виходила з того, що:

• державний акт було видано компетентним органом у межах наданих повноважень;
• процедура встановлення меж земельної ділянки у 2000 році відбувалася із залученням представників суміжних землекористувачів;
• технічна та землевпорядна документація відповідає вимогам законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин;
• сам по собі факт встановлення паркану не є безумовною підставою для визнання недійсним державного акта.

Таким чином, апеляційний суд фактично повернув спір у площину оцінки законності адміністративного рішення, а не наслідків його реалізації.

6. Касаційна скарга: спроба переосмислити межі захисту

Подана касаційна скарга була побудована на твердженні про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягав, що апеляційний суд не врахував правові висновки Верховного Суду у подібних справах та фактично залишив позивачів без ефективного засобу захисту.

Ключовим аргументом касації було те, що порушення прав користування не може ігноруватися лише через формальну законність державного акта, особливо якщо це порушення має тривалий та істотний характер.

7. Позиція Верховного Суду: чітке розмежування процедурних порушень і порушення прав

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін. При цьому Суд сформулював кілька принципових висновків, які мають практичне значення для всіх, хто здійснює представництво інтересів в судах Кривий Ріг у земельних спорах.

По-перше, Верховний Суд наголосив, що індивідуальний акт органу місцевого самоврядування може бути визнаний недійсним лише за умови одночасної наявності двох складових:

• невідповідності акта вимогам законодавства або компетенції органу;
• порушення цим актом конкретних цивільних прав або інтересів позивача.

По-друге, Суд чітко зазначив, що окремі процедурні недоліки, які не вплинули на правильність рішення по суті, не можуть бути самостійною підставою для визнання акта недійсним.

По-третє, Верховний Суд звернув увагу на те, що доводи касаційної скарги фактично зводилися до переоцінки доказів, що прямо заборонено статтею 400 ЦПК України.

8. Значення справи для практики криворізьких судів

Ця справа є показовою саме для Кривого Рогу, оскільки:

• демонструє еволюцію підходів судів від більш «соціально орієнтованого» рішення першої інстанції до формально-правового аналізу апеляції та касації;
• підтверджує, що суди вищих інстанцій приділяють особливу увагу законності процедури передачі земельної ділянки, навіть якщо спір виник через багато років;
• окреслює межі ефективного судового захисту у спорах щодо давніх земельних актів.

Для практикуючого земельного адвоката у Кривому Розі ця постанова є важливим орієнтиром при оцінці перспектив позову.

9. Практичні висновки для сторін земельних спорів

З аналізу цієї справи можна зробити кілька практичних висновків:

• Сам факт створення незручностей або перешкод у користуванні майном не завжди є достатньою підставою для скасування державного акта на землю.
• У спорах щодо актів, виданих багато років тому, ключове значення має повнота та належність землевпорядної документації.
• Суд касаційної інстанції не переглядає фактичні обставини справи, а тому стратегія захисту повинна бути максимально продуманою ще на стадії першої інстанції.
• У подібних спорах важливо правильно обрати спосіб захисту — іноді ефективнішим є не скасування акта, а вирішення питання сервітуту або встановлення порядку користування.

10. Висновок

Постанова Верховного Суду від 28 липня 2025 року у справі № 215/95/15-ц є яскравим прикладом того, як суди вибудовують баланс між формальною законністю адміністративних рішень та реальним захистом прав осіб. Для практики криворізьких судів вона підтверджує тенденцію до більш суворого підходу у справах про оскарження державних актів на землю.

У контексті сучасної судової практики ця справа слугує нагадуванням про те, що успішне представництво інтересів у судах Кривого Рогу у земельних спорах вимагає не лише посилань на соціальну справедливість, а й бездоганної доказової бази та чіткого розуміння меж судового контролю.

Повний текст рішення ВСУ читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше розборів земельних спорів читайте в розділі: Земельні справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.