Поділ майна подружжя: аналіз постанови Верховного Суду у справі № 211/3470/23 (практика криворізьких судів)

2. Фактичні обставини справи та передумови сімейного конфлікту

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 7 березня 1997 року. У 2017 році шлюб було розірвано рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу. Проте вже 19 серпня 2017 року сторони повторно уклали шлюб та фактично відновили сімейні відносини.

Остаточне припинення шлюбу відбулося у 2022 році. При цьому, як встановили суди, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинилися ще у квітні 2020 року.

Ключовим об’єктом спору стала квартира в місті Кривий Ріг, придбана у 2005 році під час першого шлюбу сторін. Квартира була оформлена на ім’я ОСОБА_2, однак придбання відбулося за наявності нотаріально посвідченої згоди чоловіка.

Після остаточного розірвання шлюбу сторони не дійшли згоди щодо правового режиму цієї квартири, що й стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про поділ майна.

3. Позиція позивача: дія презумпції спільної сумісної власності

Позивач ОСОБА_1 будував свою правову позицію на класичних положеннях Сімейного кодексу України.

Основні аргументи позивача полягали у такому:

• Квартира була набута у період зареєстрованого шлюбу, а отже відповідно до статті 60 СК України є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
• Реєстрація права власності на ім’я дружини не змінює правовий режим майна.
• Відсутні будь-які докази, які б підтверджували придбання квартири за особисті кошти відповідачки або на підставі правочину, що виключає спільність.
• Строк позовної давності не пропущений, оскільки реальне порушення його права виникло лише у 2020 році, коли відповідачка звернулася до суду з власним позовом про поділ майна.

Позивач наполягав на рівності часток і просив суд визнати за кожним із подружжя право власності на 1/2 частину квартири.

4. Позиція суду першої інстанції: класичний підхід до поділу майна подружжя

Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу задовольнив позов у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив із таких правових висновків:

• квартира була набута у період зареєстрованого шлюбу;
• діє презумпція спільної сумісної власності;
• відповідачка не надала належних та допустимих доказів, які б спростовували цю презумпцію;
• обставини, що могли б бути підставою для відступлення від принципу рівності часток, відсутні.

5. Позиція апеляційного суду: підтвердження висновків першої інстанції

Дніпровський апеляційний суд залишив рішення Довгинцівського районного суду без змін.

Апеляційний суд погодився з тим, що:

• презумпція спільної сумісної власності не була спростована;
• доводи про спадковий характер майна не підтверджені доказами;
• позовна давність застосована правильно.

6. Позиція Верховного Суду: стабільність судової практики у спорах про поділ майна

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та повністю підтримав висновки судів попередніх інстанцій.

6.1. Презумпція спільності майна

Верховний Суд ще раз підтвердив, що стаття 60 СК України встановлює презумпцію спільної сумісної власності. Обов’язок доведення протилежного покладається на того з подружжя, хто заявляє про особистий характер майна.

6.2. Реєстрація права не визначає правовий режим

Факт державної реєстрації права власності за одним із подружжя не змінює правового режиму майна та не виключає права іншого з подружжя на частку у цьому майні.

6.3. Позовна давність у справах про поділ майна

Верховний Суд чітко зазначив, що строк позовної давності у справах про поділ майна після розірвання шлюбу обчислюється з моменту виникнення спору, а не з моменту формального припинення шлюбу.

7. Значення постанови для практики сімейних спорів у Кривому Розі

• суди послідовно захищають принцип рівності часток подружжя;
• тягар доказування особистого характеру майна лежить на відповідачі;
• повторні шлюби між тими самими особами не нівелюють правового режиму майна, набутого раніше;
• позовна давність застосовується з урахуванням реальних сімейних відносин, а не формальних дат.

8. Висновки

Розглянута справа вкотре підтверджує, що у сімейних спорах суди виходять із реального змісту правовідносин між подружжям. Верховний Суд підтримав усталену практику, згідно з якою квартира, набута у шлюбі, вважається спільною сумісною власністю незалежно від того, на кого вона оформлена, якщо інше не доведено належними доказами.

Ця постанова є показовою для всієї категорії справ про поділ майна подружжя та має практичну цінність для всіх, хто звертається за правовою допомогою у сімейних спорах у Кривому Розі.

Аналітичний розбір криворізьких сімейних справ, що пройшли розгляд в Верховному Суді України читайте в розділі: Сімейні справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.

Повний текст постанови Верховного Суду читайте за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Щодо поділу майна подружжя, яке не зареєструвало шлюб дивись: Кейс. Сімейна справа: Фактичні шлюбні відносини та поділ майна: позиція Верховного Суду (Кривий Ріг) - Адвокат Кривий Ріг.

Аналітичний розбір криворізьких сімейних справ, що пройшли розгляд в Верховному Суді України читайте в розділі:Сімейні справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.