Смерть медсестри на робочому місці: чи має право донька на компенсацію, якщо не проживала з матір'ю

Що сталося на роботі

ОСОБА_2 працювала молодшою медичною сестрою операційного блоку у КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2». Під час виконання службових обов'язків у приміщенні для зберігання брудної білизни вона впала з пральної машини та отримала тяжку травму, яка згодом призвела до смерті.

Спеціальне розслідування, оформлене актом форми Н-1/П, встановило: подія пов'язана з виробництвом, а посадові особи медзакладу порушили вимоги охорони праці. Дочка загиблої звернулася до суду з позовом про стягнення моральної шкоди.

На чому наполягала донька загиблої

Позиція позивачки трималася на трьох аргументах. По-перше — прямий причинний зв'язок між трудовою діяльністю матері та її смертю, підтверджений актом розслідування й судово-медичною експертизою. По-друге — статті 1167 та 1168 ЦК України дають дітям померлого право на компенсацію моральної шкоди незалежно від того, чи проживали вони разом. По-третє — обов'язок роботодавця забезпечити безпечні умови праці не залежить від вини конкретного працівника: порушення цього обов'язку тягне відповідальність саме по собі.

Як вирішили суди Кривого Рогу

Металургійний районний суд визнав КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» належним відповідачем, підтвердив зв'язок нещасного випадку з виробництвом і присудив компенсацію — але зменшив її з 852 000 грн до 500 000 грн, застосувавши принципи розумності та справедливості.

Дніпровський апеляційний суд повністю підтримав це рішення, окремо наголосивши: обов'язок довести безпечні умови праці лежить на роботодавцеві, а право дитини на компенсацію не залежить від спільного проживання з померлою.

Аргументи роботодавця в касації — і чому Верховний Суд їх відхилив

У касаційній скарзі роботодавець спробував змістити відповідальність на саму загиблу, посилаючись на порушення нею інструкцій з охорони праці. Окремо наполягав, що позивачка не є членом сім'ї у розумінні закону через відсутність спільного проживання, а сума компенсації надмірна.

Верховний Суд залишив скаргу без задоволення. Ключові висновки: у разі смерті працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві роботодавець несе відповідальність незалежно від вини; право дитини на компенсацію прямо передбачене статтею 1168 ЦК України й не пов'язане з проживанням; а доводи про порушення інструкцій загиблою не звільняють роботодавця від обов'язку забезпечити безпечні умови праці.

Практична порада: якщо у сім'ї загинув працівник на виробництві

Ця справа корисна тим, хто зіткнувся зі схожою ситуацією і не впевнений, чи має право на компенсацію. Головне, що варто запам'ятати: право дитини на моральну шкоду не залежить від того, проживала вона з батьком чи матір'ю в один момент смерті чи ні — досить довести родинний зв'язок. Другий момент: роботодавець майже завжди намагатиметься перекласти частину відповідальності на самого загиблого працівника, посилаючись на порушення інструкцій — суди системно відхиляють такий аргумент, якщо є акт форми Н-1/П, що підтверджує зв'язок нещасного випадку з виробництвом. Саме цей акт варто вимагати й перевіряти в першу чергу.

Висновок

Постанова у справі № 210/1612/24 закріплює два принципи: відповідальність роботодавця за нещасний випадок на виробництві настає незалежно від вини, а право дітей загиблого на компенсацію не залежить від факту спільного проживання. Для судів Кривого Рогу це стало орієнтиром і для оцінки розміру компенсації, і для розгляду подальших регресних вимог.

Повний текст рішення: Єдиний державний реєстр судових рішень

Більше практики: Трудові справи Кривий Ріг