Звільнення у зв’язку зі зміною істотних умов праці: аналіз практики криворізьких судів та позиції Верховного Суду

Фактичні обставини справи: трудові відносини та передумови спору

Позивачка ОСОБА_1 з 2009 року перебувала у трудових відносинах з АТ «Укрпошта», обіймаючи посаду провідного юрисконсульта. Протягом тривалого часу вона фактично виконувала свої обов’язки у місті Кривий Ріг, працюючи в територіально віддаленому структурному підрозділі Дніпропетровської дирекції.

У 2019–2020 роках АТ «Укрпошта» реалізувало масштабну реформу управління, що передбачала реорганізацію структурних підрозділів, оптимізацію штатної чисельності та централізацію юридичної функції. Саме в межах цих змін було ухвалено рішення про ліквідацію територіально віддаленого робочого місця провідного юрисконсульта в місті Кривий Ріг та перенесення цієї штатної одиниці до міста Дніпро.

Ці управлінські рішення стали основою для видання низки наказів, які згодом і були оскаржені позивачкою.

Позиція позивача: ключові аргументи та правова логіка

Позиція ОСОБА_1 ґрунтувалася на твердженні про незаконність як самої зміни істотних умов праці, так і подальшого звільнення. Позивачка послідовно наполягала на таких аргументах:

Відсутність реальних змін в організації виробництва і праці. На її думку, перенесення робочого місця з Кривого Рогу до Дніпра не було зумовлене об’єктивною виробничою необхідністю, а фактично приховувало скорочення посади.

Відсутність відмови від продовження роботи. Позивачка вказувала, що вона не надавала роботодавцю письмової відмови від продовження роботи, а тому звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України є безпідставним.

Порушення гарантій під час тимчасової непрацездатності. Звільнення було оформлено у період перебування позивачки на лікарняному, що, на її переконання, суперечило нормам трудового законодавства.

Порушення профспілкових гарантій. ОСОБА_1 вважала, що роботодавець був зобов’язаний отримати згоду профспілкового органу на її звільнення.

З урахуванням наведеного позивачка вимагала поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, інфляційних втрат та моральної шкоди.

Позиція суду першої інстанції: підхід Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу, розглядаючи справу, зосередився на з’ясуванні ключового питання — чи мали місце зміни в організації виробництва і праці, які дозволяли роботодавцю змінити істотні умови праці відповідно до статті 32 КЗпП України.

Суд першої інстанції встановив:

• АТ «Укрпошта» реалізовувало затверджену на рівні генерального директора модель реформування структури управління.
• Закриття центральних відділень поштового зв’язку у Кривому Розі та створення нових підрозділів підтверджувалося відповідними наказами.
• Перенесення робочого місця провідного юрисконсульта до міста Дніпро не означало скорочення посади, а було зміною умов праці в межах тієї ж спеціальності та кваліфікації.

Суд дійшов висновку, що позивачка була належним чином повідомлена про зміну істотних умов праці та мала достатній строк для надання згоди. Відсутність такої згоди суд розцінив як підставу для припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

У зв’язку з цим у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Позиція апеляційного суду: підтвердження висновків першої інстанції

Дніпровський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційна інстанція підтримала підхід криворізького суду, наголосивши, що:

• законодавство не вимагає обов’язкової письмової відмови працівника від продовження роботи;
• ключовим є саме відсутність згоди, а не форма її вираження;
• у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачка була членом виборного органу профспілки, а отже, спеціальні гарантії не застосовуються.

Таким чином, апеляційний суд визнав звільнення правомірним та таким, що відповідає вимогам трудового законодавства.

Позиція Верховного Суду: системний аналіз і правові акценти

Верховний Суд, переглядаючи справу у касаційному порядку, підтвердив правильність висновків судів попередніх інстанцій та детально роз’яснив правову природу спору.

Значення справи для практики Кривого Рогу

Ця справа є показовою для судової практики Кривого Рогу, оскільки демонструє послідовний підхід місцевих судів до оцінки трудових спорів, пов’язаних зі зміною істотних умов праці. Судова практика підтверджує, що формальне посилання на порушення прав працівника без належного спростування реальних організаційних змін не може бути підставою для поновлення на роботі.

Для осіб, які планують звернення до суду або захист у подібних спорах, важливим є розуміння того, що представництво інтересів в судах Кривий Ріг у трудових справах потребує ґрунтовної підготовки доказової бази та чіткого аналізу управлінських рішень роботодавця.

Висновки

Постанова Верховного Суду у справі № 216/3696/20 підтвердила правомірність звільнення працівника у зв’язку зі зміною істотних умов праці за умови дотримання процедури та наявності реальних змін в організації виробництва і праці.

Для правозастосовної практики Кривого Рогу це рішення слугує орієнтиром як для роботодавців, так і для працівників, а також для фахівців, які спеціалізуються на трудових спорах. Саме системний аналіз обставин справи, правильне застосування статей 32 і 36 КЗпП України та професійний підхід до судового захисту визначають успіх у таких спорах, де ключову роль відіграє досвідчений трудовий адвокат та ефективне представництво інтересів у судах.

Повний текст рішення Верховного Суду можна переглянути за посиланням: Єдиний державний реєстр судових рішень.

Більше аналізів трудових справ дивись за посиланням: Трудові справи Кривий Ріг - Адвокат Кривий Ріг.